Вівторок, 24.10.2017, 02:31
Вітаю Вас Гість | RSS


Форма входу
Головне меню
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Погода в Лукові
Новини освіти

Книга Пам'яті

Посполітак Андрій Васильович

14.12.1987 - 29.08.2014

Народився 14 грудня 1987 року в смт. Луків. Навчався в Луківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. 2006 року здобув професію «Тракторист-машиніст с/г виробництва категорії «А»;  Водій автотранспортних засобів категорії «С» в ПТУ №22 смт. Луків. Служив у лавах Збройних Сил України. Андрій пройшов підготовку у Володимир-Волинській 51-й окремій механізованій бригаді.

Зник безвісти 29 серпня 2014 року у бою поблизу м. Іловайськ, Донецької області під час виходу з оточення.

Друзі Андрія розповідають, що він був справжнім патріотом, активним учасником організації «Молодий РУХ України», надійним товаришем, справжнім другом. Він був єдиний син у матері, неодружений.

Упізнаного за експертизою ДНК, 19 лютого 2015 року воїна перепоховали у рідному Лукові.

___________________________________________________________________________

Абрамчук Олександр Петрович

01.12.1988 - 15.07.2014

Народився і виріс у Ковелі. Навчався в НВК ЗОШ І-ІІІ ст. №11. У період з 2004р. по 2007р. здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів у Луківському профтехучилищі №22. Служив у лавах Збройних Сил України. У квітні 2014 року у званні рядового його мобілізували в армію. Олександр пройшов підготовку у Володимир-Волинській окремій механізованій бригаді, яку згодом відправили у район бойових дій на Донеччині.

Сестра загиблого Наталя розповідає, що Олександр був хорошим сином і братом. Дуже любив читати. Мама Антоніна Петрівна виховувала дітей самотужки. Адже досить рано залишилася вдовою: коли Наталі було чотири роки, а Сашкові лише один. Своє особисте життя Олександр влаштувати  не встиг.

_____________________________________________________________________________________

Редькович Павло Миколайович

25.08.1992 - 05.09.2014

Народився Павло Миколайович у селі Майдан Ковельського району. Після закінчення дев'ятирічки в Новому Масирі пішов навчатися у Луківське професійно-технічне училище №22. У 2011 році був призваний до лав Збройних Сил України. Йому військова служба так припала до душі, що хлопець вирішив там залишитися за контрактом. І все було б добре, якби не ця війна.

       22-річний юнак, турботливий син та брат, вірний друг і справжній патріот своєї землі не міг залишатися осторонь того, що відбувається на Сході країни. Він – військовозобов'язаний, контрактник однієї з Львівських військових частин, не роздумуючи пішов разом зі своїми побратимами боронити рідну Україну.

    Загинув 5 вересня 2014 р. біля м. Щастя під Луганськом в бою з російським диверсійним підрозділом.

____________________________________________________________________________

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

 

Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Вже слово, матусю, не буде моїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

 

Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

 

Низький уклін...