Субота, 22.09.2018, 12:09
Вітаю Вас Гість | RSS


Форма входу
Головне меню
Календар
«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Погода в Лукові
Новини освіти

Методична робота

Робота методиста  ПТУ №22
 спрямована на вдосконалення масових форм методичної роботи

  
Сьогодні методична робота в професійно-технічному училищі розглядається як цілісна система підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, як систематична колективна і індивідуальна діяльність, спрямована на підвищення науково-теоретичного і загального культурного рівня інженерно-педагогічних працівників, їх психолого-педагогічної підготовки і професійної майстерності, на впровадження у практику досягнень науки, інноваційних педагогічних технологій, передового досвіду. Урізноманітнюються і наповнюються новим змістом форми колективної методичної роботи з педагогічними кадрами: педагогічні ради, методичні комісії, інструктивно-методичні наради, проблемні семінари, семінари-практикуми, лекторії, школи передового досвіду, науково-практичні конференції, педагогічні читання. Спрямованість їх роботи визначається повсякденними потребами і перспективами розвитку навчального закладу. Основою в їх діяльності стає не просвітницько-пропагандистська, а активна, творча, пошукова, теоретична і експериментальна робота. Організаційно-керівним ядром в системі методичної роботи в професійно-технічному училищі продовжує залишатись педагогічна рада - головний постійно діючий орган колективного обговорення основних питань навчально-виховної і методичної роботи, виробничої діяльності. Головне завдання в роботі педагогічної ради - об'єднання зусиль педагогічного колективу училища на постійне удосконалення навчально-виховного процесу, його комплексне педагогічне забезпечення, впровадження в практику роботи училища досягнень педагогічної науки, передового досвіду з метою підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників. Протягом останніх років в училищі засідання педагогічної ради проходить у формі "зустрічей за круглим столом", фестивалів педагогічних ідей і знахідок, творчих дискусій, психолого-педагогічних семінарів тощо. Підготовка проекту плану роботи педради на черговий навчальний рік розпочинається з січня місяця.
   В методичному кабінеті училища заводиться спеціальна папка з пропозиціями, які збираються протягом трьох-чотирьох місяців. В травні методист разом з заступником директора з НВЧ складає проект плану. В червні проект подається директору на розгляд та доопрацювання. На серпневій педагогічній раді план обговорюється, враховуються рекомендації педагогічної конференції, до плану вносяться необхідні поправки. Після цього план педради затверджується директором училища. Дієвість роботи педагогічної ради в значній мірі залежить від якості підготовки її засідань. Підготовка чергового засідання педради розпочинається за місяць-півтора до її проведення. В методичному кабінеті училища методист вивішує оголошення про підготовку педагогічної ради з вказівкою теми і основних питань, які будуть обговорюватись, а також відповідальних за їх підготовку. Тут же вивішується список науково-методичної літератури з проблем, що виносяться на педагогічну раду. Основними масовими методичними підрозділами в училищі, діяльність яких безпосередньо впливає на підвищення якості навчання і виховання учнів, ефективності застосування сучасних форм, методів і засобів навчання, на професійну і методичну майстерність викладачів і майстрів виробничого навчання, втілення в навчальний процес досягнень педагогічної науки і передового досвіду, є методичні комісії. Основна увага методичних комісій зосереджена на таких вузлових питаннях, як: вивчення наказів, положень, інструктивно-методичних документів з питань організації і змісту навчально-виховної роботи; вивчення і аналіз навчально-програмової документації, коректування навчальних програм; обговорення результатів контрольних і перевірочних робіт, результатів внутріучилищного контролю за роботою викладачів і майстрів виробничого навчання; впровадження з навчальний процес активних форм і методів навчання; комплексне методичне забезпечення навчально-виховного процесу; організація і проведення конкурсів, олімпіад, методичних виставок, предметних і методичних тижнів, педагогічних читань; впровадження в практику навчання і виховання результатів науково-педагогічних досліджень, методичних рекомендацій; вивчення і впровадження в навчально-виховний процес передового педагогічного і виробничого досвіду; розвиток педагогічної творчості. Планується робота методичних комісій відповідно до єдиної методичної теми, над якою працює педагогічний колектив училища, враховуючи основні проблеми, які стоять перед кожною методичною комісією, а також загальноучилищні навчально-виховні заходи, що плануються на навчальний рік. Діагностичний підхід до роботи з підвищення професійної майстерності педагогічних працівників спонукає використовувати нетрадиційні форми роботи методичних комісій. В училищі протягом останнього часу широко практикуються проведення засідань методичних комісій у формі ділових ігор, "мозкових атак", аукціонів педагогічних ідей, творчих звітів кращих викладачів і майстрів виробничого навчання, індивідуальних і групових тематичних консультацій, теоретичних семінарів, тощо. Методист систематично надає допомогу у проведенні засідань. Проводить також спільні засідання методичних комісій викладачів загальноосвітніх і спеціальних дисциплін з загальнометодичних проблем (наприклад, реалізації міжпредметних зв'язків, комплексного методичного забезпечення предметів, індивідуально-диференційованого підходу до учнів на уроках і т.д.) Крім педагогічних рад і методичних комісій, колективна методична робота а училищі проводиться у формі шкіл передового досвіду. Школа передового досвіду - це група працівників - педагогів училища, об'єднаних навколо кваліфікованих педагогів училища. Основні форми роботи школи: - знайомство з системою роботи керівника школи; - відвідування слухачами уроків керівника з наступним аналізом їх; - практичні заняття з розробки плануючої документації; - відвідування керівником школи уроків слухачів; - співбесіди з теорії і методичних питань; - підготовка дидактичних матеріалів тощо. До колективних форм методичної роботи відносяться і семінари-практикуми. Це постійно діюча форма методичної роботи. Основна особливість семінарів-практикумів в тому, що вони носять практичну спрямованість. Проводяться вони, як правило, з молодими викладачами і майстрами виробничого навчання. Керівниками семінарів-практикумів призначаються найбільш досвідчені працівники училища.Це одна з форм колективного педагогічного наставництва. На заняттях семінарів-практикумів розглядаються такі питання, як: планування навчального процесу, ефективне використання різних форм і методів навчання і виховання. Навчання педагогічних працівників на семінарах-практикумах проводиться диференційовано, з врахуванням їх педагогічного досвіду і професійно-технічної підготовки. Для викладачів загальноосвітніх дисциплін, які володіють основами педагогіки, психології, методики навчання, але не мають професійно-технічних знань, організовуються семінари-практикуми з технічного мінімуму. їх знайомлять з кваліфікаційними характеристиками професій, які готуються в училищі, програмами з спеціальної технології і виробничого навчання, відомостями про обладнання, інструменти, технологію виробництва, з технічною термінологією. Для викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання організовуються семінари-практикуми з педагогічного мінімуму. На таких семінарах їх знайомлять з основами педагогіки і психології, питаннями методики викладання (методика подачі нового матеріалу; форми закріплення знань учнів на уроці; організація самостійної роботи учнів; використання на уроках наочних посібників, ТЗН; індивідуальна робота з учнями на уроці; підготовка, організація і методика проведення лабораторно-практичних робіт; робота з комплексного методичного забезпечення предмету, професії і т.д.). Семінари-практикуми проводяться, як правило, один раз у місяць. Ефективною формою колективної методичної роботи є проблемні семінари, головне завдання яких - розширення теоретичних знань і вмінь педколективу з тієї чи іншої проблеми. Вибір теми семінару визначається рядом моментів: - проблемою (єдиною методичною темою), над якою працює училище; - наявністю реальних труднощів у значної частини педагогів з окремих аспектів навчально-виховного процесу; - необхідністю опанування нових концепцій у теорії навчання і виховання; - потребою глибокого вивчення конкретного педагогічного досвіду з метою використання його в практичній діяльності і т.д. Роботу проблемного семінару організовує методист.Ознайомлює педколектив з темою і планом роботи семінару, вказує на його цільову спрямованість, форму, занять і час його проведення. Далі проводить консультацію з його учасниками про порядок роботи семінару (підготовка рефератів, повідомлень, опрацювання першоджерел і т.д.).В методичному кабінеті оформляються папки з планами занять, списками рекомендованої літератури, пам'ятками (методичними рекомендаціями) з окремих форм роботи учасників семінару (виступ, зразок виконання творчого завдання і т.д.). Після цього проводяться семінарські заняття з широким обговоренням підготовлених матеріалів. В міру необхідності керівниками училищ проводяться інструкгивно-методичні наради для оперативного обговорення навчально-виховних завдань, окремих методичних питань, інструктування інженерно- педагогічних працівників. На інформаційних нарадах керівники училищ знайомлять педагогічний колектив з одержаними директивними вказівками, новими положеннями і інструкціями, виносять на обговорення учасників наради заходи з їх реалізації і т.д. Інструктивні наради покликані дати правильне спрямування педагогічному колективу для виконання біжучих навчально-виховних завдань. На ці наради виносяться, наприклад, такі питання, як: планування навчально-виховної діяльності викладачів і майстрів виробничого навчання; ведення облікової і звітної документації; організація роботи з комплексного методичного забезпечення предметів і професій; організація і керівництво роботою предметних гуртків і т.д. На звітних нарадах майстри виробничого навчання і викладачі звітують про виконання окремих доручень, стан навчально-виховної роботи в групах, виконання планів оснащення навчальних кабінетів і майстерень, лабораторій і т.д. За ініціативою методиста робота інженерно-педагогічних працівників, якість навчально-виховного процесу в цілому проводиться за допомогою діагностичного дослідження діяльності викладачів, майстрів, вихователів. Розроблені діагностичні анкети для всіх категорій педпрацівників.
Аналіз одержаних даних дає можливість вивчити потребу інженерно-пе­дагогічних працівників в передовому досвіді, виявити проблеми, які необхідно невідкладно вирішувати. Діагностичне анкетування стало вихідною позицією в підході до організації масових, групових, індивідуальних форм методичної роботи з інженерно-педагогічними працівниками. Викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі, які досконало володіють ефективними формами, методами навчання і виховання, проявляють ініціативу, творчість, залучаються до керівництва школами передового досвіду, очолюють методичні комісії, творчі групи, розробляють власні методики, навчальні про­грами, проводять відкриті уроки. Однією з форм масової методичної роботи є проведення педагогічних читань., на яких обговорюються актуальні педагогічні проблеми, система роботи кращих педпрацівників, заслуховуються доповіді та інші матеріали з окремих питань теорії і практики, підводяться підсумки та обговорюються результати експериментальної і дослідницької роботи, яка здійснюється в училищі. Перераховані форми масової методичної роботи забезпечують широке залучення до методичної роботи всіх інженерно-педагогічних працівників. Вони являють собою цілісну систему взаємозв'язаних дій і заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації і професійного потенціалу кожного інженерно-педагогічного працівника і педколективу в цілому. Методист спрямовує зусилля всіх педпрацівників в одне методичне русло, домагається , щоб передове , новаторське стало надбанням всього педагогічного колективу. Робота методиста спрямована на формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, підготовки викладачів до пошукової діяльності, роботу в нових умовах, залучення до науково-дослідницької та експериментальної діяльності з метою впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес.